Новини ЄС

вропейська преса продовжує аналізувати рішення Конституційного Cуду України повернути державу до Конституції 1996 року.

 

Парадокси української Конституції і влади

Європейська преса продовжує аналізувати рішення Конституційного Cуду України повернути державу до Конституції 1996 року. Оглядачі дивуються з того, що дане рішення «повертає Україну на 14 років назад в епоху правління Кучми, яке характеризувалося корупцією, тиском на незалежні ЗМІ, на журналістів і на опозицію та спробами встановити авторитарне правління».

   

Подорожувати у Європі – це...

Туризм у ЄС найкращий через інвестиції предків і відмову «красти» чужих туристів

Європейський Союз зберігає перше місце у світі за кількістю туристів із усього світу. У понеділок, у Всесвітній день туризму, євроустанови констатували: секрет лідерства полягає в розвиненій інфраструктурі та розмаїтій культурній спадщині. Туристичний сектор дає роботу майже 10 мільйонам європейців. Але як нині, в умовах глобалізації, Європі й надалі утримувати пальму першості?

   

Резолюція Політичної асамблеї Європейської народної партії

У Європі побачили, що Хорошковський виходить за рамки

Європейська народна партія (ЄНП) закликає владу України забезпечити рівне застосування правосуддя та обмежити функції СБУ.

Про це йдеться у резолюції Політичної асамблеї Європейської народної партії, схваленій на її засіданні 13 вересня.

   

Ще про Балтійський туризм

Минуле і сьогодення латвійського туризму

Рига – Ще 20 років тому поїздка до Латвії для пересічного радянського громадянина вважалася своєрідним «вікном у Європу». Згадати у розмові про проведену відпустку в Ризі чи Юрмалі було ознакою доброго тону. Відпочинок на ризькому узбережжі вибирали шанувальники культурного і водночас оздоровчого відпочинку. Сьогодні Латвія повноправна європейська держава, а ситуація у сфері туризму відрізняється від того, що було в 90-х роках. До Латвії приїздять туристи як із Заходу, так і зі Сходу.

   

У Європі критично відносяться до візитів російських політиків в Україну

У Януковича перестаралися із Кирилом (європейська преса)

Прага – Європейські оглядачі висловлюють обережний оптимізм із приводу вірогідного позитивного впливу нового кредиту МВФ для Києва на українську економіку в цілому. Деякі впливові газети у Європі наголошують, що банківські експерти на Заході вже прогнозують посилення інтересу до українських облігацій та бажання деяких європейських банкірів купити боргові зобов’язання українського уряду. Експерти також зауважують посилення російської фінансової активності в України, коли Путін намагається спокусити владу Януковича на перший кредит в російських рублях. У газетах також інформують про фактично відкрите невдоволення в оточенні Московського патріарха Кирила тим, як українська влада «перестаралася» і фактично перекрила главі РПЦ можливість вільного спілкування з віруючими під час візиту Кирила до Одеси, Дніпропетровська і Києва.
Впливова лондонська «Файненшел Таймз» не виключає, що в разі схвалення у середу МВФ нового кредиту в розмірі 15 мільярдів доларів для Києва, це може допомогти оживити українську економіку. Оглядач Роман Олеарчик інформує про можливість повернення української влади до спроби нового розміщення двохмільярдного пакету єврооблігацій у Європі, після першої невдалої спроби кілька тижнів тому. І цьому сприятиме досить ймовірне оголошення 28 липня МВФ схвалення нового 15-мільярдного кредиту для українського уряду. 
Газета наводить також оцінки західних банківських експертів, котрі не виключають посилення інтересу з боку західних фінансових установ до українських цінних паперів і боргових зобов’язань уряду Миколи Азарова. Західні фінансові інституції схвально оцінюють ухвалення Києвом непопулярних і жорстких економічних кроків, направлених на скорочення бюджетних витрат, і це разом із новим кредитом МВФ є позитивним сигналом для ринку й міжнародних інвесторів. «Файненшел Таймз» також інформує про міжнародну кредитну спробу українського олігарха Ріната Ахметова, який розмістив на Заході майже 2 мільярди у єврооблігаціях і планує за рахунок цього посилити своє «стальне панування на ринку металу в Україні, котрий входить у 10-ку найпотужніших експортерів світу». Лондонська газета все ж не приховує, що, наприклад, українські банки перебувають ще у зоні великих ризиків, після втрати у 2009 році понад 4 мільярди доларів. «Файненшел Таймз» наголошує, що за аналізом Національного банку в Києві, понад 50 комерційних банків в Україні потребують додатково фінансової «ін’єкції» у 5 мільярдів доларів, щоб утриматися, так би мовити, «на плаву». 
Турецька Hurriyet інформує, що Україна може вперше випустити міжнародні облігації в російських рублях, оскільки російський уряд Путіна планує разом із колишніми радянськими республіками вводити російську валюту як регіональну альтернативу американському долару. Тут йдеться про те, що за інформацією українського міністра економіки Валерія Мунтяна, Київ вже двічі обговорював із Москвою можливість продажу своїх боргових зобов’язань саме у російських рублях. За словами того ж Мунтяна, випуск українським урядом єврооблігацій приблизно на 60 мільярдів російських рублів ймовірний вже наприкінці цього, або ж на початку 2011 року. Турецька газета також наголосила, що Росія створила спільно з Казахстаном і Білоруссю митний союз та гарантувала 75 відсотків регіонального фінансового фонду в розмірі 10 мільярдів доларів для допомоги сусідам. 
Російська «Нєзавісімая газета» наголошує, що «в Києві патріарха Московського Кирила відокремили від віруючих подвійним кордоном міліції». Видання також вважає, що третій за останні два роки приїзд Кирила до України «завершується в обстановці нагнітання пристрастей». Експерти кажуть, що цього разу уряд Януковича перестарався і «в Україні помітно поглибився міжцерковний конфлікт, посилилася агресивність у політиці й суспільстві». Також зазначено, що таким чином це «послаблює владу Януковича і відштовхує віруючих від православ’я». Українська влада «фактично перекрила, своїми надмірними заходами безпеки, можливість Кирилу вільно спілкуватися з віруючими в Одесі, Дніпропетровську і Києві». Це, як наголошує «Нєзавісмая газета», відзначив і сам глава РПЦ та його оточення.

Радіо Свобода

   

Міжнародне співробітництво

85 мільйонів євро підуть на підтримку інвестицій у країнах-сусідах


2 липня Європейська Комісія вирішила виділити додаткові 85 мільйонів євро до бюджету Інвестиційного інструменту сусідства. Кошти, що їх виділено на 2010 рік, дозволять країнам-сусідам ЄС скористатися кредитами від європейських фінансових інституцій.

   

Культура

Єврокомісія: кіноіндустрія потребує нових підходів у збереженні кінострічок

Сучасній кіноіндустрії Європи не вистачає новітніх підходів до вирішення проблеми належного зберігання своєї продукції. Такі висновки Європейської Комісії, опубліковані 6 липня.
Високопосадовців у Брюсселі непокоять застарілі методи зберігання відзнятих стрічок. Традиційна модель резервування фільмів у закритих коробках у сховищах не може гарантувати їхню доступність для майбутніх поколінь, вважають у Єврокомісії.

   

Міжнародні відносини

ЄС підтримав намаган ня Грузії інтегрувати проблемні регіони мирним шляхом

ЄС схвалив прийнятий Грузією «План дій зі стратегії залучення» — документ, який визначає пріоритети державної політики щодо окупованих територій Абхазії та Південної Осетії. Про це йдеться у заяві Кетрін Ештон, Високого представника у справах зовнішніх відносин та безпекової політики.

   

Членство у ЄС

Європарламент: Ісландія готова до вступу до ЄС

Депутати Європейського Парламенту схвалили заявку Ісландії на членство у ЄС. Про це йдеться у резолюції, ухваленій на сесії Європарламенту 7 липня.
Законодавчий орган ЄС офіційно дав зелене світло для старту перемовин про вступ Ісландії у Євросоюз. «Членство Ісландії дозволить ЄС відігравати більш активну роль у регіоні Арктики», — вважає Крістіан Дан Преда, депутат Європарламенту від Європейської народної партії.

   

Європейське громадянство

Майже 700 тис. осіб отримали європейське громадянство у 2008 році

У 2008 році 696 тис. осіб отримали громадянство країн-членів Європейського Союзу. У 2007 році таких випадків було 707 тис.

За даними Євростату, найбільшу групу нових громадян ЄС склали вих ідці з Африки (29% від загальної кількості отриманих громадянств), європейських країн, що не входять у ЄС (22%), Азії (19%), а також Північної та Південної Америки (17%).

Країни-лідери за наданням громадянства: Франція (137 тис. осіб), Великобританія (129 тис.) та Німеччина (94 тис.). Саме ці країни разом склали 50% від загальної кількості задоволених прохань у 2008 році.

Найбільше паспортів країна-члена ЄС отримали марокканці (64 тис. осіб, 45% з яких зареєстрували у Франції), турки (50 тис., 49% з яких залишилися у Німеччині), еквадорійці (27 тис., 93% з яких знайшли притулок в Іспанії), алжирці (23 тис., 88% з яких вибрали своєю другою батьківщиною Францію) та іракці (20 тис., 44% з яких тепер проживатимуть у Великобританії).

   

Сторінка 1 з 2