Як Європа планує вийти з кризи

Увага! Відкрито в новому вікні. | Друк |

ЄС робить безпрецедентні кроки. Криза відступає?


Фондові ринки демонструють падіння, ціни на сировину - зниження, а євро продовжує котитися донизу. Європейський індекс FTSE впав до рівня вересня 2009 р., азіатський Nikkei - грудня 2009 р., S&P 500 - лютого 2010 р. На українському фондовому ринку обвал триває четверту сесію поспіль, він вже склав 29,3% - максимальний спад за такий короткий період за всю історію ринку. Ціна Brent опустилася нижче 70 дол. Міністр нафти Кувейту шейх Ахмед аль-Абдалла ас-Сабах назвав пороговим рівнем для ОПЕК 65 дол. за барель, інакше скликатимуть позачергове засідання членів картеля. Merrill Lynch знизив прогноз попиту на нафту і її середньорічну ціну з 83 до 76 дол. за барель. Такі результати кризи з європейським вектором, стрімкості якого ніяк не чекали аналітики і експерти. Хаос, що почався з Греції, охоплює все більше і більше територій Європи. Ажіотаж підігрівають спекулянти і панікери. На підтримку життєздатності країн - претендентів на "виліт" ЄС виділяє 750 млрд євро для створення стабілізаційного фонду.
Країни ЄС майже щодня оголошують про заходи з "затягуванню пасків", щоб не провалитися до дефолтової ями Афін, йдуть на безпрецедентні кроки в догоду "рятівникам", - Франції, Німеччині та МВФ. У відповідь на антикризові заходи Європою прокотилася хвиля акцій протесту. Але ніщо не може зупинити владу, перелякану новими викликами.

До чого доводить страх…

Грецьким синдромом бюджетного дефіциту (112% ВВП) "інфіковані" Італія, Португалія та Іспанія, де держборг, за підрахунками економістів, може досягти 74% ВВП. Абсолютно ніяких побоювань борг Афін, окрім роздратування і образи за фінансовий провал ЄС, у експертів не викликав. Чого не можна сказати про Португалію та Іспанію, їх неспроможність може викликати епідемію неплатежів по усьому Євросоюзу. А перелік "хворобливих" країн росте як гриби після дощу. До прикладу, Єврокомісія вводить контроль бюджетів Данії, Фінляндії, Болгарії та Кіпру, де дефіцит державної казни вже перевищує дозволені 3%. У цьому випадку особливий інтерес викликають заходи урядів країн ЄС, щоб уникнути "летального" результату, які дуже легко порівняти з вітчизняними принципами виведення країни з кризи.

Почнемо з Великобританії, особливого екземпляра європейського об'єднання (є членом ЄС, але не входить до єврозони). Країна просто не виправдала очікувань аналітиків, для виправлення ситуації вводять жорсткі заходи. 25 травня, за традицією, що склалася століттями, королева Єлизавета II звернулася до депутатів обох палат парламенту з фактично викладом програми дій Кабінету міністрів, розрахованою на майбутні 5 років його влади.

У першу чергу, йдеться про зниження дефіциту бюджету, чого планують досягти шляхом скорочення державних витрат, причому тільки цього року на 6,25 млрд фунтів (близько 9 мільярдів доларів). Заплановано: реформи фінансових служб країни, посилення контролю за діяльністю банків, проведення аналізу оборонних потреб, політики в області екології, внесення змін в імміграційне законодавство і систему соціального забезпечення, перегляд переліку громадянських свобод і їх практичного застосування, а також проведення політичної і виборчої реформи країни, формування нових підходів до євроінтеграційних процесів. У цілому королева назвала близько 20 законопроектів, до яких уже найближчим часом візьмуться депутати.

Щоб не стати банкротом...

Але це про країну, яка, на перший погляд, досить міцно стоїть на ногах. А тепер, для порівняння, кроки претендентів на банкрутство. Іспанія скоротить громадські витрати на 6 млрд євро і понизить зарплати в громадському секторі на 5% в поточному році. З представлених прем'єр-міністром Хосе Луісом Сапатеро заходів зрозуміло, що бюджетний дефіцит, що становить зараз 11,2%, скоротиться на 5%. У числі заходів - зниження витрат місцевих органів влади на 1,2 млрд євро. Окрім того план передбачає 5-процентне зниження у 2010 році заробітних плат для державних службовців, а наступного року - збереження їх на тому ж рівні. Загальна чисельність працівників бюджетного сектора має бути скорочена на 13 тисяч осіб. Уряд також має намір знизити виплати допомоги на народження дітей, а з 2011 року відмінити прив'язку пенсій до індексу рівня життя. Загалом обсяг бюджетних інвестицій повинен знизитися на 6,045 млрд євро. Прем'єр-міністр заявив, що пропоновані заходи заощадять країні більше 19 млрд доларів у майбутні два роки.

І не дивно, що експерти прогнозують масові протести проти таких радикальних заходів. Профспілки обурені, але влада, причому не лише Іспанії, не послухає їхніх погроз, оскільки виживання країни зараз на кону. Заспокоює тільки одне, що прогноз ЄК щодо скорочення економіки Іспанії на 0,4%, може не збутися. За останніми даними, у першому кварталі ВВП виріс на 0,1%, іншими словами, після двох років рецесії Іспанія потихеньку йде на підйом.

Тепер про Португалію. Лісабон посилює податковий тиск, що, на думку уряду країни, повинно зменшити цього року діру в бюджеті з 9,4 до 7,3%, а в наступному - до 4,6%. Як заявив прем'єр-міністр Португалії Жозе Сократеш, підвищення податкового навантаження торкнеться як громадян, так і компанії. Прибутковий податок виросте на 1-1,5%, при цьому змилостивляться тільки над громадянами, щомісячний дохід яких не перевищує 475 євро. Компаніям доведеться платити так званий кризовий податок на прибуток у розмірі 2,5%. Крім того, ПДВ виросте з 20 до 21%.

Влада Португалії планує також трохи заощадити і на зарплатах вищих держчиновників і політиків, урізає їх оклади на 5%. За словами прем'єр-міністра, ці заходи діятимуть з липня цього року і, як мінімум, до кінця 2011 року, що дозволить скоротити бюджетний дефіцит на 2,1 млрд євро. Але, як свідчить статистика, країні особливо боятися теж нічого - у першому кварталі ВВП Португалії виріс на 1% - найкращий результат в єврозоні.

Проте, аналітики вважають, що Португалія та Іспанія повинні якомога активніше знижувати реальну заробітну плату, щоб зменшити розрив між нею і продуктивністю праці (!).

Хочеться ще згадати про країну з соціалістичного табору - Румунію. Вона хоча ще і не потрапила в "чорний" список Єврокомісії, але неспокій і її торкнувся. Для отримання чергового траншу МВФ вона йде на звільнення до кінця поточного року близько 70 тис. працівників бюджетної сфери, а також скорочення пенсій, зарплат і допомоги, збільшення оподаткування прибутків, компенсаційних виплат ряду категорій населення. Очікують, що на початку наступного року працівникам бюджетної сфери не платитимуть 13-у зарплату. У наступні роки румунський уряд зобов'язався звільнити 250 тис. працівників бюджетної сфери, працевлаштованих у 2006-2008 рр. Румунська влада також зобов'язалася перед МВФ закрити до кінця цього року близько 150 лікарень. Профспілки, які організували восени минулого року найпотужніший за останні 10 років страйк держслужбовців, загрожують відновленням акцій протесту але "анонсові" зіткнення вже відбулися. На 31 травня призначено загальний страйк.

І ще про одного "критично" хворого - Італію. Уряд країни схвалив заходи, розраховані до 2012 року, щодо економії бюджетних коштів на 24 млрд. євро. з метою зменшити бюджетний дефіцит з 5,3% ВВП у 2009 році до 2,7% ВВП у 2012 році.

Як пише "EUbusiness", зокрема, передбачається заморожування зарплат чиновників на три роки і зменшення зарплат міністрів та інших високопоставлених осіб, посилення боротьби з ухиленням від оподаткування. Італія має один з найвищих у світі національний борг, який складає 115,8% ВВП. Водночас, оскільки бюджетний дефіцит країни є відносно невисоким, економісти вважають, що Італія має сильніші позиції, ніж Іспанія та Греція.

Про тих, кому трохи легше…

Найбільш країни, що легко впоралися з кризою, - Чехія, Польща та ін. особливу увагу приділяють міграційній політиці, щоб підтримати власний ринок праці. З 1 квітня Прага припинила видачу робочих і підприємницьких віз для жителів Молдови, Монголії, Таїланду, В'єтнаму та України. Це обмеження не стосується туристичних віз.

Якщо згадати "донорів" ЄС - Німеччину та Францію - то вони хочуть узяти під свій контроль використання проблемними країнами виділених дотацій. Що стосується їх економічних показників, то економіка Франції виросла у I кварталі 2010 року на 0,1%. Аналітики чекали зростання ВВП на 0,3%. ВВП Німеччини за підсумками I кварталу виріс на 0,2% порівняно з 4 кварталом. Результати перевершили прогнози експертів, які прогнозували стагнацію ВВП на колишньому рівні. При цьому в річному розрахунку (порівняно з I кварталом 2009 року) німецький ВВП виріс на 1,7%.

Старенькій Європі загрожує "пластика"..

Звичайно, за такого стану справ можна сміливо диктувати умови, злиться при цьому на необхідність витрачати гроші платників податків на допомогу "хворим" країнам. Ініціативи Німеччини та Франції узяти під свій контроль використання виділених коштів викликає шквал невдоволення "підопічних". Вони не хочуть, що їх фінансові потоки контролювали іноземці, і це абсолютно логічно і зрозуміло. До цього варто додати протистояння влади і громадськості, яке за умов здійснення перерахованих кроків тільки наростає. І ще один момент. У європейському об'єднанні абсолютно відсутні загальні структури, покликані відстежувати ситуацію і розробляти відповідні механізми порятунку. По суті, ЄС нагадує більше економічну зону, ніж потужний політико-фінансовий союз. Причому один з принципів - хто більший, той і правий - уже себе вичерпав. І хоча аналітики схильні до того, що нинішню кризу Європа здолає, питання - якою вийде вона з неї - залишається. Швидше за все, "вигляд" зазнає змін. Особливо складно спрогнозувати подальшу інтеграцію в ЄС.

Залишається тільки додати - Європа зі своєю кризою розбереться, багатих змусять допомогти бідним, "порушників" спокою закличуть до порядку, а з розширенням ЄС, мабуть, поки утримаються. Дивує інше: ситі і балувані долею країни йдуть на безпрецедентний крок - заради подальшого благополуччя скорочуючи усю соціалку, не звертаючи при цьому уваги на думку громадськості. В Україні усе навпаки - підвищення соціальних виплат, зарплат, субсидій, створення нових робочих місць, пільги для промисловості, збільшення зовнішніх позик і багато іншого, багато іншого... Мабуть, наша країна знаходиться на іншій планеті, де принципи поведінки розумом не зрозуміти, а економічні закони діють у зворотному напрямку…

Олена Бистрицька (УНІАН)